Історія справи

Постанова ВАСУ від 30.01.2024 року у справі №380/13599/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

справа № 380/13599/23

адміністративне провадження № К/990/39100/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Радишевської О.Р., Білак М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 380/13599/23

за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, постановлену суддею Кухар Н.А.,

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Ніколіна В.В., суддів: Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач), в якому просила:

1.1. визнати дії відповідача щодо надання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 06.02.2023 у частині "також, надаємо копію інформаційного запиту від 06.02.2023, який зареєстрований за №Пі-Л-1/14 та буде розглянуто відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" неправомірними, оскільки номер реєстрації та терміни надання відповіді не відповідають фактичним";

1.2. визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) щодо ненадання належно завірених карток особистого прийому від 19.10.2022 та 02.11.2022 запитувану інформацію та зобов`язати відповідача надати належно завірені та оформлені відповідно до Закону картки особистого прийому, що відбувались 19.10.2022 та 02.11.2022 за участю ОСОБА_1 та працівника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Т.Бассараб в рамках особистого прийому;

1.3. відшкодувати завдану моральну шкоду позивачу у сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 06.02.2023 звернулася до відповідача із запитом про надання публічної інформації, на який відповідач надав неповну відповідь. Такі дії відповідача позивачка уважає протиправними та такими, що спричинили їй моральну шкоду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2023 ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви; позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

4. Після відкриття провадження, суд першої інстанції встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених у статтях 160 161 КАС України, та ухвалою від 30.06.2023 залишив позовну заяву без руху із наданням ОСОБА_1 строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду обґрунтування заявленого позивачкою розміру відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 000 грн; надання доказів фактичного існування моральної шкоди: душевні, психологічні та фізичні страждання тощо; надання належних і допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між стверджуваними душевними, фізичними та психологічними стражданнями і протиправністю прийнятого відповідачем рішення.

5. У зв`язку з не усуненням ОСОБА_1 в установлений вказаною ухвалою строк недоліків позовної заяви, Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.07.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023, позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) завданої моральної шкоди в сумі 2 000 000 гривень, залишив без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

5.1. Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.06.2023 надіслана позивачці за адресою, яка вказана нею у позовній заяві. Проте до суду першої інстанції повернувся конверт з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №7901831780374 із відміткою поштового відділення «Адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України вважається належним повідомленням учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

5.2. Проте, судами попередніх інстанцій враховано, що позивачка ознайомлювалася із матеріалами справи 03.07.2023, про що на заяві про ознайомлення зробила запис « 03.07.2023 ознайомлена частково у справі 1 том, 83 аркуші за описом 83», при цьому, ухвала від 30.06.2023 знаходиться на 81-82 аркушах, а отже, не могла бути не обізнана із ходом розгляду цієї справи.

5.3. Водночас, ані в установлений судом строк, ані станом на момент постановлення ухвали від 26.07.2023, позивачка не усунула недоліків позовної заяви, визначених ухвалою про залишення позовної заяви без руху.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, де, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі № 380/13599/23 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6.1. Так, скаржниця заперечує висновки судів попередніх інстанцій, що вона не навела обґрунтованого розрахунку суми, яку просила стягнути, зокрема не вказала яким чином визначено розмір моральної шкоди 2 000 000 (два мільйони) гривень, оскільки на аркушах № 6-7 позовної заяви, за твердженнями ОСОБА_2 , обрахунок завданої їй моральної шкоди наявний.

6.2. Із посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2023 у справі № 990/114/23, позивачка вказує, що стаття 160 КАС України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті. Водночас суд першої інстанції вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що, за висновком Великої Палати, не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

6.3. У касаційній скарзі позивачка також наводить доводи щодо наявності існування у неї моральної шкоди, завданої діями відповідача, докази на підтвердження чого додала до касаційної скарги. При цьому, за твердженнями ОСОБА_1 , остання не надала їх разом із позовною заявою, оскільки не мала коштів зробити копії документів, які підтверджують вказані обставини та сподівалася, що надасть їх у ході розгляду справи у судовому засіданні.

6.4. Щодо невиконання вимог ухвали від 30.06.2023 про залишення позовної заяви без руху зазначає, що у період з 05.07.2023 до 19.07.2023 перебувала на лікуванні у м.Моршин, а згідно з трекінгом відстеження АТ «Укрпошта» відправлення № 7901831780374, яким направлялася вказана ухвала, відправлене судом 04.07.2023, а 06.07.2023 воно надійшло у поштове відділення та 10.07.2023 повернуто відправнику (суду). При цьому, на поштовому відправленні № 7901831780374 проставлено штамп «Судова повістка», чим порушено норми процесуального права, якими визначено прядок вручення судових рішень та позбавлено її можливості виконати вимоги ухвали від 30.06.2023.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023 клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволене; відкрите касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29.01.2024 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Позиція інших учасників справи

9. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023 про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції отримало 21.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до «Електронного кабінету» відповідача. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

11. Відповідно до ухвали Верховного Суду касаційне провадження у справі відкрите з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

12. Частиною першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

13. Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

14. Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, із якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

15. Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

16. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

17. Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

18. Приписами пункту 4 статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

19. Частиною п`ятою статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

20. Суд зауважує, що визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, є диспозитивним правом позивача, за змістом якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

21. Водночас суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу (частина друга статті 9 КАС України).

22. Крім того, за приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

23. Частиною першою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

24. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем її недоліків та дотримання порядку її подання.

25. Залишаючи ухвалою від 30.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після відкриття провадження у цій справі він встановив, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 161 КАС України, а саме позивачка не навела жодних обставини та не надала жодних доказів, які б свідчили про те, що рішення, дії та бездіяльність відповідача, які оскаржуються у цій справі, призвели до заподіяння їй душевних страждань, приниження честі та гідності тощо.

26. Суд першої інстанції зазначив, що позовна вимога про відшкодування шкоди в адміністративному судочинстві є похідною позовною вимогою від публічно-правового спору, а тому суд має з`ясувати безпосередній причинний зв`язок факту завдання моральної шкоди від дій, рішень чи бездіяльності суб`єктом владних повноважень, які заявлені (об`єднані) предметом у відповідному спорі. Крім того, обставини відшкодування моральної шкоди є індивідуальними та доводяться окремо у кожній справі.

27. Одна із змісту матеріалів справи суд встановив, що позивачка не надала обґрунтованого розрахунку суми, яку просить стягнути, зокрема не вказала яким чином визначено розмір моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн.

28. Суд першої інстанції також зауважив, що при усуненні недоліків позовної заяви, позивачці необхідно врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.02.2023 №120/3823/19-а, де суд касаційної інстанції вказав, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

29. За доводами касаційної скарги стверджується, що ОСОБА_1 у позовній заяві навела обрахунок завданої їй моральної шкоди, а докази на підтвердження її існування остання планувала подати під час судового розгляду справи, оскільки не мала коштів на виготовлення копій документів, якими підтверджується завдання цієї шкоди.

30. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала від 26.07.2023 про залишення позову без розгляду в частині постановлена судом першої інстанції за наслідками оцінки усунення позивачкою недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду справи на ухвалу від 26.07.2023.

31. У аспекті доводів касаційної скарги колегія суддів зауважує, що в силу приписів пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України позивачка мала додати до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі і щодо відшкодування моральної шкоди, як і в силу приписів пункту 4 частини статті 161 КАС України зазначити обґрунтований розрахунок заявленої нею суми відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн.

32. У разі ж якщо докази не могли бути подані разом із позовною заявою про це, відповідно до приписів пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України, має бути зазначено у позовній заяві.

33. Оцінюючи доводи позивачки про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 31.08.2023 у справі № 990/114/23 в частині застосування положень статей 160 161 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

34. У справі № 990/114/23, аналізуючи положення статті 160 КАС України, Велика Палата Верховного Суду зауважила на тому, що вони не конкретизують вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті. За висновком Великої Палати суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

35. Так, у справі № 990/114/23 Велика Палата Верховного Суду встановила, що у позовній заяві містився розрахунок суми, що стягується (щодо матеріальної шкоди та моральної шкоди), із зазначенням номерів та дат квитанцій, чеків, дат та сум платежів тощо. Також позивач наводив обґрунтування шкоди, заподіяної бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і в заяві, яка була надана на усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду. Крім того, позивач додав до заяви докази, які він вважав за необхідне надати суду.

36. За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, а в подальшому повертаючи позовну заяву, не врахував приписи статті 160 КАС України і фактично вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

37. Водночас наведені позивачкою витяги з указаної постанови Великої Палати Верховного Суду стосуються висновків дотримання судом першої інстанції положень статті 160 КАС України за результатами оцінки матеріалів справи № 990/114/23, зокрема змісту позовної заяви та поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог доказів, тобто ці висновки зроблені виходячи з установленого факту відповідності позовних вимог приписам статті 160 КАС України.

38. Натомість за наслідком дослідження матеріалів цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка у позовній заяві обґрунтування розрахунку заявленої нею суми відшкодування моральної шкоди не навела та відповідних доказів не подала, що мало наслідком залишення позовної заяви в цій частині позовних вимог без руху з метою надання можливості позивачці усунути встановлені судом недоліки.

39. Отже, постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/114/23 не може слугувати прикладом правильного застосування норм процесуального права у цій справі.

40. Таким чином, колегія суддів не встановила неправильного застосування судом першої інстанції положень статей 160 та 161 КАС України.

41. Надаючи оцінку ухвалі суду першої інстанції від 26.07.2023 про залишення позовної заяви без розгляду в частині, залишеної без змін постановою суду апеляційної інстанції від 17.10.2023, колегія суддів зазначає про таке.

42. Ухвалу від 30.06.2023 про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції надіслав позивачці на адресу, яка вказана нею в позовній заяві: АДРЕСА_1 .

43. Поштовий конверт з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 7901831780374, яким направлялася ухвала суду від 30.06.2023, повернувся на адресу суду із відміткою установи поштового зв`язку «Адресат відсутній за вказаною адресою».

44. Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

45. Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

46. Крім цього, згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

47. Пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

48. У касаційній скарзі позивачка вказує, що не змогла отримати ухвалу суду з об`єктивних причин, а саме у період з 05.07.2023 до 19.07.2023 перебувала на лікуванні у м.Моршин, тоді як поштове відправлення № 7901831780374 відправлене судом 04.07.2023, а 06.07.2023 надійшло у поштове відділення та 10.07.2023 повернуто відправнику (суду). При цьому, на поштовому конверті проставлено штамп «Судова повістка», що свідчить про порушення судом порядку надсилання судових рішень і вплинуло на строки зберігання поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку, який мав би перебувати на пошті 30 днів з часу надходження, однак перебував лише 4 дні.

49. З матеріалів справи слідує, що на поштовому конверті дійсно міститься відмітка «Судова повістка», проте ця обставина не вплинула на результат доставки цього відправлення, згідно із яким причиною його повернення зазначено: «Відсутність адресата за вказаною адресою».

50. У цьому аспекті необхідно зазначити, що відповідно до матеріалів справи станом на 26.07.2023 (дата постановлення ухвали про залишення позову без розгляду) поштові відправлення, якими судом першої інстанції у справі №380/13599/23 на адресу позивачки направлялися судові рішення з процесуальних питань, поверталися на адресу суду із відміткою установи поштового зв`язку «Адресат відсутній за вказаною адресою».

51. Проте частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби.

52. Однак матеріали справи не містять заяви позивачки про зміну місця проживання (перебування, знаходження). При цьому, у позовній заяві позивачка вказала про відсутність засобів телефонного зв`язку та доступу до сайту суду.

53. Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зауважив на тому, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

54. Згідно з висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, поштовий конверт із відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням учасників справи.

55. Судами попередніх інстанцій враховано, що позивачка в приміщенні суду 03.07.2023 ознайомилася із матеріалами справи, про що на заяві про ознайомлення зробила запис « 03.07.2023 ознайомлена частково у справі 1 том, 83 аркуші за описом 83».

56. При цьому, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 30.06.2023 знаходиться на 81-82 аркушах, тобто позивачка ознайомилася із нею 03.07.2023 і, відповідно, була обізнана про необхідність її виконання. У зв`язку із цим колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачка не могла не бути обізнана з обставинами залишення її позову без руху.

57. Отже, позивачка мала практичну можливість реалізувати своє процесуальне право усунути недоліки позовної заяви та викласти її відповідно до вимог статей 160 та 161 КАС України.

58. Частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

59. Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 171 Кодексу якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

60. Положення частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, згідно з яким суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

61. Виходячи із викладеного, необхідною умовою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 240 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 161 КАС України; 2) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160 161 КАС України; 3) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

62. При цьому, питання про залишення позову без розгляду суд вирішує після закінчення строку на усунення недоліків.

63. Доводи позивачки про неможливість залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог колегія суддів відхиляє у зв`язку з безпідставністю, позаяк суд перевіряє на відповідність вимогам статей 160 161 КАС України кожну позовну вимогу та, у разі встановлення їх невідповідності цим вимогам, застосовує наведені процесуальні наслідки, визначені, зокрема, у статтях 169 та 240 КАС України.

64. Як випливає із змісту оскаржуваних судових рішень та підтверджується матеріалами справи, у встановлений судом першої інстанції строк і станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди (26.07.2023), позивачкою недоліки позовної заяви не усунуто.

65. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 7 частини першої статті 240 КАС України за наслідками неусунення позивачкою недоліків позовної заяви.

66. Стосовно наведених у касаційній скарзі ОСОБА_1 обґрунтувань розрахунку заявленої нею суми відшкодування моральної шкоди та доданих доказів на підтвердження її заподіяння, колегія суддів зауважує, що вони не можуть бути предметом оцінки Верховного Суду в силу приписів статті 341 КАС України.

67. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. З огляду на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору підстави для розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у справі №380/13599/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько О.Р. Радишевська М.В. Білак